Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
розміщений ковий отвір — os-tium uterinum tu-bae, що веде в ріг матки. Черевний отвір веде в ампулу маткової труби — ampulla tubae uterinae, яка ближче до матки звужується і називається перешийком маткової труби — isthmus tubae uteri-
338
ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ
Маткова труба лежить у брижі, що є частиною широкої маткової зв'язки. Слизова оболонка маткової труби вкрита війчастим епітелієм. М'язова оболонка складається з непосмугованих м'язових волокон, скорочення яких сприяють просуванню яйцеклітин.
Довжина маткової труби найбільша у кобили — 14—30 см, у корови — 21—28, дещо менша у свині— 15—25, у дрібних жуйних— 14—16 та у суки — 4—10 см.
Матка — uterus, s. metra — являє собою добре розвинутий порожнистий орган (див. рис. 8.7). У свійських тварин вона дворогого типу — uterus bicornus. Основу матки становить непарне, дещо сплющене зверху вниз тіло — corpus uteri 4 — з порожниною всередині. Остання добре виражена у кобили і слабко у свині. Тіло матки краніально продовжується в парні роги матки — cornua uteri 3, форма і розмір яких у тварин значно різняться. Дуже довгі роги матки у свині. Тіло матки, звужуючись у каудальному напрямі, переходить у непарну шийку матки — cervix uteri 5. Всередині шийка має обмежений значними поздовжніми складками звужений канал, що відкривається в піхву зовнішнім матковим отвором, а в порожнину матки — внутрішнім отвором. Основу шийки матки становить сильний коловий шар м'яза. Шийка матки в звичайному стані закрита, всередині неї є слизова пробка, яка особливо щільна під час вагітності. Форма шийки матки у тварин різна. В одних тварин вона різко виступає в піхву (у кобили, корови, хижаків, оленів), в інших цього не спостерігається (у свині, вівці).
У стінці матки розрізняють три оболонки: слизову, м'язову й серозну. Слизова оболонка матки— endometrium — вистелена циліндричним епітелієм з окремими війчастими клітинами, рух війок спрямований у бік піхви. У слизовій оболонці міститься багато маткових залоз — gll. uterinae, які виділяють секрет для живлення зародка. Залози в матці розміщені нерівномірно, у корови вони в основному в рогах. У слизовій оболонці невагітної матки відбуваються складні циклічні зміни. Перед овуляцією вона дуже пролі-ферує (у жінки вона досягає товщини 8 мм замість звичайних 1,5—2 мм).
Рис. 8.10. Топографія органів розмноження:
А — корови; Б — кобили; 1 — ovarium; 2 — tuba uterina; 3 — cornu uteri; 4 — corpus uteri; 5 — cervix uteri;
5 — portio vaginalis uteri; 5" — ostium uteri externum;
6 — lig. uteri latum; 7 — vagina; 8
vagina vesica
¦і iaium; rectum;
; 10—
9
m. con-
vesica urinaria; 10 — strictor vulvae; 11 — corpus cavernosus vestibuli; 12 — pudendum femininum; 12 — rima pudendi; 12 — commi-ss u ra labio rum dors a lis et ventralis; 13— ren; 14— ureter; 15 — aorta; 16 — m. urethralis; 17— a., v. ovarica et uterina; 18 — anus; 19 — m. sphincter ani externus; 20 — m. levator ani; 21— m. constrictor vestibuli; 22— m. rectococcygeus
339
Розділ 8
М'язова оболонка матки — myometrium — значно розвинута і надає матці потовщеного вигляду. Вона складається з трьох шарів непосмугованої м'язової тканини: зовнішнього — поздовжнього і внутрішнього — колового. Волокна останнього особливо розвинуті в ділянці шийки, де утворюють добре розвинутий стискач. Між шарами м'язової тканини міститься судинний шар — stratum vasculosum.
М'язова оболонка відіграє важливу роль у виведенні плода з матки під час родів.
(Серозна оболонка матки— perimetrium — з боків матки переходить у парну широку маткову зв'язку — lig. uteri latum, яка підвішує цей орган до хребта (див. рис. 8.10). На латеральній поверхні зв'язки, в спеціальній складці, проходить кругла зв'язка матки — lig. teres uteri. Між листками зв'язки знаходяться непосмуговані м'язові клітини. В широкій матковій зв'язці до матки підходять маткові артерії — aa. uterinae (див. рис. 18.10). Широкі маткові зв'язки під час вагітності розтягуються, м'язові волокна потовщуються, а діаметр судин збільшується в 4—5 разів. Відбувається додаткова васкуля-ризація тканин матки. Під час вагітності в стінках матки міститься велика кількість крові (застійна гіперемія) і серозної рідини. Маса вагітної матки збільшується у кобили в 15 разів, у корови — в 12, у вівці й кози — в 10, у свині — в 20 разів.
У корови матка короткорога, зі слабко вираженим тілом (див. рис. 8.7, А). Роги матки зігнуті подібно до баранячих. У задній частині роги з'єднуються міжроговою зв'язкою. На слизовій оболонці рогів знаходиться 80—120 карун-кулів (88—96 у овець і кіз), розміщених у 4 ряди. Карункуули (м'ясце) — caruncula uteri — містять крипти — cryptae uterinae, в які входять ворсинки плідних оболонок (рис. 8.11). Карункули під час вагітності досягають значних розмірів. Частини плідної оболонки, що вкривають карункули, називають котиледонами. Тіло матки коротке (до 6 см). Шийка матки у корів добре виражена і у вигляді втулки (пробки) значно виступає в піхву. Шийка матки досягає довжини 7—11 см. У овець і кіз шийка не чітко виражена, слизова оболонка у вигляді ребристих кільцевих складок утворює довгий звужений рукав. У дрібних жуйних форма карункулів своєрідна — поверхня їх має втиснення у вигляді ямок.
