Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Рудик С. К. -> "Анатомія свійських тварин" -> 149

Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.

Рудик С. К. , Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. Анатомія свійських тварин: Підручник — К.: Аграрна освіта, 2001. — 575 c.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка): anstr2001.pdf
Предыдущая << 1 .. 143 144 145 146 147 148 < 149 > 150 151 152 153 154 155 .. 255 >> Следующая


Клітини проміжної тканини виділяють статевий гормон самців.

Придаток сім'яника — epidіdymis (див. рис. 8.5) — розміщений у вигляді тонкого тяжа на придатковому краї сім'яника і з'єднується з ним брижею, а з латеральної поверхні між ними є вузька щілина — придаткова пазуха — sinus epididymidis (див. рис. 8.5, 9). Форма придатка і ступінь його розвитку у тварин надзвичайно різні. У придатках сім'яника розрізняють голівку 6, тіло 7і хвіст 8— caput, corpus et cauda epididymidis.

Рис. 8.4. Схема будови сім'яникового мішка, сім'яника та придатка сім'яника:

1 — cutis scroti; 2— tunica dartos; 2 — septum scroti; 3, 5— tunica vaginalis communis (lamina fibrosa (3) et serosa (5)); 4 — m. cremaster externus; 6 — tunica vaginalis propria; 7 — a. et v. testicularis; 8 — tunica albuginea; 9 — testis; 10 — epididymidis; 11 — septula testis; 12 — parenchyma testis; 13 — tubuli seminiferi contorti; 14— tubuli seminiferi recti; 15— rete testis; 16— mediastinum testis; 17— ductuli aberrantes; 18— caput epididymidis; 19— ductus epididymidis; 20— cauda epididymidis; 21— ductus deferens

329

Розділ 8

Виносні канальці переходять у протоку придатка сім'яника — ductus epididymidis 19, яка переходить у сімявиносну протоку — ductus deferens 21. Протока придатка сім'яника досягає значних розмірів (у жеребця — 20-86 м, у бугая — 30-50, у барана й цапа — 47-58, у кнура — 17-18, у пса — 5-8, у

Рис. 8.5. Лівий сім'яник і придаток сім'яника:

А — жеребця; Б— бугая; В— пса; 1 — testis; 2— extremitas capitata; 3— extremitas caudata; 4— margo epididymidis; 5— margo Uber; 6— caput epididymides; 7— corpus epididymides; 8— cauda epididymidis; 9 — sinus epididymidis; 10 — funiculus spermaticus; 11 — a. testicularis; 12 — v. testicularis; 13 — plexus pampiniformis; 14— ductus deferens

330

ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ

чоловіка — 11 м). У протоці придатка зберігаються статеві продукти. Придаток сім'яника з'єднується із сім'яником власною зв'язкою сім'яника — lig. testis proprium, а із загальною піхвовою оболонкою — пахвинною зв'язкою.

Сім'явиносна протока (сім'япровід) — ductus deferens (див. рис. 8.4, 21; рис. 8.5, 14) — починається з хвоста придатка сім'яника і являє собою довгу вузьку трубку. Стінка сім'явиносної протоки складається із слизової, м'язової та серозної оболонок. Сім'явиносна протока проходить через пахвинний канал у черевну порожнину в складі сім'яного канатика, потім прямує в складці сім'явиносної протоки — plica ductus deferentis — у тазову порожнину. У тазовій порожнині сім'явиносні протоки розміщені на дорсальній стінці сечового міхура в сечостатевій складці — plica urogenitalis (див. рис. 8.3, 15). Позаду шийки сечового міхура сім'явиносні протоки з'єднуються з вивідними протоками міхурцевих залоз, утворюючи парну сім'явипорскувальну протоку — ductus ejaculatoris, яка відкривається на сім'яному горбку — colliculus seminalis. У жеребця і бугая кінцеві відділи сімявиносних проток утворюють розширення — ампулу сім'явиносної протоки — ampulla ductus deferentis (див. рис. 8.3, 7). Ампули містять залозисту тканину. Між ампулами, в сечостатевій складці, розміщена чоловіча матка — uterus masculinus 11.

Сім'яний канатик — funiculus spermaticus (див. рис. 8.5, 10) — являє собою складку сім'яникової брижі, в якій розміщені сім'явиносна протока 14, сім'яникова артерія 11 і вена 12, нерви, лімфатичні судини та внутрішній підвішувач сім'яника — m. cremaster internus. Сім'яний канатик лежить у пахвинному каналі, має форму конуса, розширена частина якого спрямована до сім'яника і його придатка. Сім'яникова артерія знаходиться в судинній складці — vasculosa, яка по черевній стінці спрямовується дорсально до аорти. В складці проходять вена і нерви. Сім'яникова вена формує лозо-подібне сплетення — plexus pampiniformis 13. Сім'явиносна протока розміщена з медіального боку брижі.

Сечостатевий канал — canalis urogenitalis — утворюється сечівником і сім'явиносними протоками і призначений для виведення сечі та сперми. Канал поділяється на тазову частину — pars pelvina, яка позаду сідничної дуги переходить у статевочленну (губчасту) частину — pars spongiosa. Остання розміщена на вентральній поверхні статевого члена (рис. 8.6) і на його голівці закінчується зовнішнім отвором — ostium urethrae externum 11. При переході тазової частини в статевочленну утворюється перешийок сечостатевого каналу — isthmus urethrae. Стінка сечостатевого каналу складається із слизової, судинної (кавернозної) та м'язової оболонок. Слизова оболонка вкрита перехідним епітелієм. Судинна оболонка (кавернозна) в тазовій частині слабкіше виражена, ніж у статевочленній. Основою оболонки є сполучна тканина, що містить еластичні й непосмуговані м'язові волокна та густу сітку кровоносних судин з розширеннями — лакунами. Під час ерекції лакуни заповнюються кров'ю, забезпечуючи зіяння сечостатевого каналу. М'язовий шар складається з товстого шару посмугованих м'язових волокон, які формують сечостатевий м'яз — m. urogenitalis 5.

Додаткові статеві залози (див. рис. 8.3) виділяють секрет у тазову частину сечостатевого каналу. Секрети цих залоз є необхідним середовищем для
Предыдущая << 1 .. 143 144 145 146 147 148 < 149 > 150 151 152 153 154 155 .. 255 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed