Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Кіготь складається з кігтьового валика 7 з кігтьовою борозною 5, вінця, стінки 6 і підошви. Підшкірна основа є лише в ділянці кігтьового валика. Кігтьовий валик — vallum unguiculae — це перехідна ділянка зі шкіри в кіготь, формує кігтьову борозну — sulcus unguiculus.
Ніготь — unguis — видозміна кігтя, властивий приматам. Ніготь відрізняється від кігтя більш плоскою і тонкою нігтьовою стінкою, нігтьовий валик і борозна виражені слабко, а підошви майже немає.
Розділ
5
<$> Порожнини тіла
<$> Загальні закономірності будови внутрішніх органів
<$> Апарат травлення
нутрощі
озділ анатомії, який вивчає внутрішні
спланхноло-
називають
уівсега)
ни
Pоргани тіла, _.________
гією— splanchnologia. Під внутрішніми органами, або нутрощами (slanchna s.
______), розуміють складний комплекс органів, які
основному заповнюють порожнини тіла. Ці орга-зумовлюють основні властивості живого організму — обмін речовин із середовищем, що його оточує, а також розмноження. В одноклітинному організмі ці процеси виконує сама клітина. В складному організмі вони відбуваються за допомогою спеціальних відкритих трубкоподібних органів.
До нутрощів належать апарати органів травлення, дихання, сечовиділення і статевих. Філогенетично старішими є органи травлення, з яких виділилась решта органів. Функціональне значення нутрощів надзвичайно різноманітне. Органи травлення забезпечують постійне надходження поживних речовин в організм. Окисні процеси в тканинах, які відбуваються за допомогою кисню і необхідні для вивільнення потенціальної енергії поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), здійснюються за участю апарату дихання. Ці два апарати функціонально взаємопов'язані. Кінцеві продукти обміну речовин виводяться з організму апаратом сечовиділення. Статевий апарат забезпечує функцію розмно-ЯСО ння, тобто збереження виду. Крім основних функцій ці апарати виконують і інші функції, які забезпечують повноцінне існування живого організму.
Нутрощі розміщені здебільшого в порожнинах тіла: грудній, черевній і тазовій, а також у ділянці голови та шиї. Апарати внутрішніх органів сполучаються із зовнішнім середовищем своїми отворами, за допомогою яких відбуваються обмін речовин і розмноження.
235
Розділ 55
<8> ПОРОЖНИНИ ТІЛА
Грудна й черевна порожнини та частково тазова вкриті серозною оболонкою. Всі три порожнини заповнені нутрощами, і вільним лишається простір у вигляді щілини між серозними пластинками (перитонеальна й плевральна порожнини), виповненої серозною рідиною. Щілина утворюється внаслідок того, що частина серозної оболонки вкриває стінку порожнини пристінковою пластинкою — lamina parietalis, а інша частина — органи — нутрощевою пластинкою — lamina vіsceralis. Між цими пластинками міститься незначна кількість серозної рідини — liquor serosa.
Зовнішня пристінкова пластинка в певних частинах порожнини переходить у нутрощеву пластинку, утворюючи брижі, складки, зв'язки (рис. 5.1). У черевній порожнині серозна оболонка називається очеревиною — peritoneum — і утворює непарний мішок. Серозна оболонка в грудній порожнині називається плеврою — pleura — і створює два парних серозних мішки. В нижній частині грудної порожнини між плевральними мішками лежить непарний серозний мішок — осердя.
Грудна порожнина — cavum thoracis — розміщується в грудній клітці. Порожнина клітки вкрита внутрішньогрудною фасцією — fascia endo-thoracica — і плеврою. Пристінкова пластинка плеври ділиться на реберну й діафрагмальну частини — pleura costalis et diaphragmatica. Права й ліва реберні плеври, спускаючись з дорсальної стінки грудної порожнини на груднину, створюють серединну перегородку грудної порожнини — середостіння (mediastinum), що обмежує серозну середостінну порожнину — cavun mediastini serosum. В середостінні в дорсальній третині розміщуються аорта, стравохід, трахея. Частина середостінної плеври входить до складу осердя і
Рис. 5.1. Схема взаєморозміщення серозних оболонок та органів у порожнинах тіла:
А — в грудній порожнині на рівні серця; Б, В— в черевній і тазовій порожнинах (Б— самця, В— самки); 1 — pleura costalis; 2— pleura pulmonalis; 3— pulmo; 4— cor; 5 — aorta; 6— esophagus; 7— vena azygos dextra; 8 — pericardium; 9— excavatio rectovesicalis; 10— excavatio rectouterina; 11 — rectum; 12— vesica urinaria; 13 — lig. vesicae ventrale; 14 — mesorectum; 15 — lig. vesicae laterale; 16 — excavatio vesicouterina; 17— uterus; 18— ductus deferens; 19— ureter; 20 — plica urogenitalis
236
НУТРОЩІ
називається перикардіальною (осердною) плеврою — pleura pericardiaca. Середостінна плевра переходить по бронхах на легені, де називається легеневою плеврою — pleura pulmonalis. Між трьома листками плеври (пристінковим, середостінним і легеневим) знаходиться плевральна порожнина — cavum pleurae. У порожнині міститься невелика кількість серозної рідини, яка зменшує тертя між серозними пластинками під час дихання чи роботи серця. Пристінкова пластинка плеври (реберна) містить велику кількість нервових закінчень і під час запальних процесів більш болюча, ніж нутрощева (легенева) пластинка.
