Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
Отримані зрізи можна довго зберігати в спирті. Перед фарбуванням їх перекладають у воду. Товщина целоїдинових зрізів коливається від 5—6 до 20 мкм, залежно від якості заливки і гостроти ножа. Зрізи товщиною 10—12 мкм вважаються досить тонкими.
Під час різання целоїдинових блоків слід враховувати два моменти:
1. Оскільки у різанні целоїдинового блоку бере участь більша частина ножа і він порівняно легко тупиться, бажано правити його зразу ж після грубого різання (видалення зайвого целоїдину). Після правки ніж вставляють на попереднє місце.
2. При різанні целоїдинових блоків на мікротомах з підйомом по похиленій товщині, потрібно слідкувати за тим, щоб
15
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
16
об'єктотримач із блоком не обмежував рухів ножа і знаходився ближче до середньої частини мікротома.
Целоїдиновий блок можна різати і на заморожуючому мікротомі (коли немає санного). У такому випадку блок спочатку промивають у проточній воді 20—30 хвилин, а потім заморожують. З метою кращого примерзання блоку до столика доцільно заморожувати його зі шматочком фільтрувального паперу, змоченого у воді, який підкладають під блок.
Наклеювання парафінових блоків
Парафінові блоки гарячим шпателем наклеюють на дерев'яні колодки тією стороною, на якій більше парафіну. Блоки за своїми розмірами, по можливості, повинні відповідати розмірам колодок і не виходити за їхні краї. Заливка об'єктів у парафін при застосуванні високої температури є менш досконалою, ніж заливка в целоїдин, і завжди супроводжується певним пошкодженням клітинних структур. Чим ніжнішою є тканина, тим менше часу необхідно для її просочування.
Методика швидкої заливки в парафін
Як і целоїдин, парафін допускає швидку заливку. Дуже тоненькі шматочки товщиною 1—2 мкм фіксують і зневоднюють у 2-х порціях спирту (абсолютного, карболового чи навіть простого 96°) по 3—4 години в кожній порції. Замість першої порції спирту, для фіксації можна взяти й рідину Карнуа. Потім шматочки перекладають у хлороформ на 1—2 години за температури 35—40°С, а потім у хлороформ із парафіном на 0,5—1 годину з температурою 35—40°С: у першу порцію парафіну — на 1 годину, у другу — на 0,5—1 годину з температурою 54—55°С (для задовільного просочування тканин).
Наклеювання целоїдинових блоків
Коли целоїдин стає досить твердим, його вирізають скальпелем із чашечки і розрізають на окремі шматочки. Ці шматочки називають блоками. Целоїдинові блоки наклеюють густим целоїдином на дерев'яні колодки.
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
Техніка наклеювання
Після одноденного підсушування блоків на повітрі (15— 20 хв), їх беруть пінцетом, занурюють на 1—2 хв у целоїдин і переносять на дерев'яні колодки. Після підсихання колодки залишають на повітрі на 15—20—25 хв із наклеєними целоїдинови-ми блоками, а далі переносять у склянку з 70°-ним спиртом, де через 3—6 годин целоїдин повністю твердіє і щільно фіксується на колодці. Блоки ріжуться на мікротомі наступного дня, але не раніше, ніж через 3 години після наклеювання.
Для термінового дослідження свіжонаклеєні та підсохлі на повітрі блоки занурюють у чистий хлороформ, у якому вони набувають необхідної твердості вже через 20—30 хв.
Добре залиті целоїдинові блоки дають зрізи товщиною 6— 8 мкм. Помутнілий целоїдин ріжеться погано, кришиться, а зрізи його мають товщину 20—25 мкм. Целоїдинові блоки з колодками після використання зберігаються в 70°-ному спирті.
Міцніші спирти для зберігання целоїдинових блоків є непридатними, тому що розм'якшують целоїдин, що впливає на якість зрізів.
Чим м'якший целоїдин, тим тонші виходять зрізи. Для виготовлення блоків найкраще використовувати березову колодку. Сосну та ялину не слід використовувати, оскільки вони містять велику кількість смолистих речовин.
Дерев'яні колодки потребують спеціальної обробки, яка полягає в тому, що їх виварюють у 2%-ному розчині соди (протягом декількох годин), потім витримують кілька тижнів чи місяць у 80—96°-ному спирті, часто змінюючи його, поки він не перестане фарбуватись, а потім висушують.
Можна користуватись і необробленими колодками, але лише для отримання зрізів.
Необхідно пам'ятати, що якість целоїдинової заливки визначається виключно попередньою спиртовою обробкою, ступенем зневоднення та знежирення.
17
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
18
Виготовлення препаратів із заморожених зрізів
Попередньо зафіксовані в 10%-ному розчині формаліну і промиті в проточній воді шматочки органів кладуть на столик заморожуючого мікротома. Щоб шматочок рівномірно промерзав, на нього наносять кілька краплин води, і столик мікротома разом із цим шматочком накривають ковпачком. Заморожування можна проводити за допомогою вуглекислоти, підведеної шлангом до заморожувального столика від балона, або ж за допомогою спеціального приладу — випрямляча, який працює на напівпровідниках (мікротоми МЗ-2, ТОЗ-2).
Пропускаючи малими порціями вуглекислоту або ж включивши в електричну мережу випрямляч з охолоджуваною системою, шматочки органа заморожують.
