Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
194
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
осмієвою кислотою. Між пучками розташована червонуватого кольору сполучна тканина — оболонка нерва.
Сполучна тканина, розташована на поверхні нерва і між пучками, називається епіневрієм. Тканина, що прилягає до поверхні кожного окремого пучка, утворює периневрій, а в середині пучка — ендоневрій.
Замалювати препарат при малому збільшенні — об. 8, ок. 15 (рис. 83).
Рис. 83. Периферичний нерв: поперечний зріз сідничного нерва собаки.
Позначення: 1. Епіневрій. 2. Периневрій. 3. Ендоневрій. 4. Нервові волокна.
Органи чуття
Загальна характеристика
Забезпечують зв'язок організму із зовнішнім середовищем, сприймаючи імпульси, що надходять: звукові, світлові, смакові.
Сприймання, проведення та переробка імпульсів забезпечують складні системи, які І. П. Павлов назвав аналізаторами. До складу аналізаторів входять 3 частини: периферична, де здійснюється сприйняття (рецепція, проміжна); провідні шляхи (якими передаються імпульси) та центральна ділянка кори великих півкуль, де проходить аналіз.
195
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
196
Органи чуття — це периферичні частини аналізаторів (зорового, слухового, смакового). Основу класифікації органів чуття складають гістогенетичні та морфофункціональні особливості. Розрізняють 3 основні групи органів чуття:
1) розвиваються із нервової пластинки і мають у своєму складі спеціалізовані нервові клітини (нейросенсорні клітини), первинно чутливі клітини (орган зору, орган нюху);
2) розвиваються із потовщення ектодерми і мають у своєму складі спеціалізовані епітеліальні клітини — сенсорні епітеліо-цити (орган слуху та рівноваги, орган смаку);
3) рецепторні тільця і утворення (неінкапсульовані та ін-капсульовані) — органи дотику.
Препарат 80. Сітківка: вертикальний зріз задньої стінки ока кішки (рис. 84).
Препарат являє собою вертикальний зріз задньої стінки ока кішки, зафарбований гематоксиліном і еозином.
При малому збільшенні необхідно роздивитись і розташувати препарат так, щоб на зовнішній поверхні знаходилась склера, яка має вигляд суцільної рожевої смужки. Під нею видно судинну оболонку — дуже насичену пігментом темну смужку, в якій багато кровоносних судин. Решта очного яблука — значно товща оболонка з різко позначеними шарами, яка називається сітківкою.
При великому збільшенні необхідно поставити в поле зору тільки сітківку, її зовнішній шар (поставити вгорі) — пігментний епітелій складає один ряд пігментних клітин. У внутрішній шар сітківки ці клітини віддають відростки "бороди", якщо сітківка була на світлі. Якщо в момент забою тварина знаходилась у темряві, то у сітківці весь пігмент буде зібраний в один тонкий шар, що межує безпосередньо із судинною оболонкою. Наступний шар (палички і колбочки) має вигляд світлої смужки, в якій знаходяться зовнішні членики паличкових та колбочкових клітин. Наступним шаром є зовнішня зерниста пластинка, що являє собою темну смужку з ядер, які належать паличкам та колбочкам.
Волокнистий і зовнішній сітчастий шари на препараті не розділяються і являють собою тонку світлу смужку. Внутрішній зернистий шар складається з ядер, які належать біполярним
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
клітинам і являють собою широку зернисту смужку. Цей шар називається ганглієм сітківки, а розташована під нею світла смужка — внутрішнім сітчастим шаром.
За нею розташований гангліозний шар, який складається з мультиполярних нервових клітин і зветься ганглієм зорового нерва. Під ним розташована знову світла смужка — шар нервових волокон-нейритів гангліозних клітин, які з поверхні вкривають внутрішню пограничну мембрану.
Замалювати тільки сітківку при великому збільшенні — об. 40, ок. 15, починаючи з пігментного шару (рис. 84).
Рис. 84. Сітківка: вертикальний зріз задньої стінки ока кішки.
Позначення: 1. Пігментний епітелій. 2. Шар паличок і колбочок. 3. Зовнішній ядерний шар. 4. Внутрішній ядерний шар. 5.Внутрішній сітчастий шар. в.Гангліозний шар. 7. Шар нервових волокон.
Препарат 81. Спіральний орган: орган слуху миші (рис. 85).
Препарат являє собою зріз через декальциновану кам'янисту частину скроневої кістки миші, зафарбований гематоксиліном і еозином. На зрізі видно й інші органи голови, що не вивчаються на цьому занятті.
При малому збільшенні треба знайти завиток, розрізаний уздовж осі, по боках якої розташовується канал завитка, що потрапив декілька разів (4—5) у розріз. Препарат треба розташувати так, щоб вісь завитка була в центрі і спрямована вершиною догори. Потім, розглядаючи кожний канал, вибрати такий, який видно у строго поперечному розрізі. Порожнина каналу розділена надвоє. Перетинчастий завиток має в розрізі трикут-
197
*Цитологія, гістологія, ембріологія
ну форму. Його тонка стінка (вестибулярна пластинка) відділяє порожнину перетинчастого завитка від розташованої над нею порожнини вестибулярних сходин. Нижня стінка (основна пластинка) відмежовує від перетинчастого завитка барабанні сходини. В осі завитка біля основної пластинки розташований спіральний ганглій.
