Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Новак В.П. -> "Цитологія, гістологія, ембріологія" -> 54

Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.

Новак В.П., Мельниченко А.П. Цитологія, гістологія, ембріологія: Учебное пособие — Біла Церква, 2005. — 256 c.
Скачать (прямая ссылка): citologiya-2005.pdf
Предыдущая << 1 .. 48 49 50 51 52 53 < 54 > 55 56 57 58 59 60 .. 69 >> Следующая


При великому збільшенні розглянути передню частину гіпофіза. У ній видно хромофільні ендокриноцити — це ацидофільні, базофільні та хромофобні аденоцити, що мають кілька перехідних форм. Усі клітини розташовані рядами, між якими знаходяться щілини. Це синусоїдні капіляри, наповнені форменими елементами крові. Ацидофільні аденоцити забарвлені кислими фарбами і мають багатокутну або яйцеподібну форму. Базофільні — це найбільші клітини округлої або овальної форми, ядро в них зсунуте до периферії. Хромофобні аденоцити — невеликі, погано забарвлені і нечітко відмежовані один від од-

176

і являє собою епітеліальну смужку. На косому зрізі гіпофіза ця частина може огортати і задню частину.

Задня частина (нейрогіпофіз) утворена видозміненими гліальними клітинами — пітуїцитами, забарвлена у блідороже-вий або бузковий колір, у ній видно ядра пітуїцитів, капіляри та накопичувальні нейросекреторні тільця.

При малому збільшенні (об. 8, ок. 7) необхідно замалювати усі три частини гіпофіза. Необхідно спершу намалювати контури всього органа і контури кожної окремої частини, зафарбувати кожну з них різними штрихами (рис. 68, а).

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

ного. Проміжна частина має вигляд смужки, де містяться однорідні епітеліальні клітини і тонкостінні судини. У задній частині гіпофіза видно ядра пітуїцитів, капіляри та накопичувальні невросекреторні тільця.

Замалювати при великому збільшенні — об. 40, ок.7. — три частини гіпофіза, які видно в полі зору неповністю (рис. 68, б).

Рис. 68(e). Гіпофіз: поздовжній зріз гіпофіза кішки (велике збільшення).

Позначення: 1. Ацидофільні аденоцити. 2. Базофільні аде-ноцити. 3. Хромофобні аденоцити. 4. Капіляр. 5. Епітеліальні клітини проміжної частини. 6. Пітуїцити. 7. Залишки гіпофізарного кармана.

Препарат 65. Щитоподібна залоза: зріз щитоподібної залози коня (рис. 69).

На препараті — зріз щитоподібної залози коня, забарвлений еозином та гематоксиліном.

Під малим збільшенням видно різної величини пухирці — фолікули. Поміж пухирцями міститься багата на кровоносні судини сполучна тканина та невеликі скупчення епітеліальних клітин — інтерфолікулярні острівці. Стінки фолікулів утворені тироцитами — одношаровим кубічним епітелієм, висота якого різна, залежно від функціонального стану залози. На препаратах, де зріз пройшов дотично до стінки фолікула, фолікул має вигляд групи епітеліальних клітин. Порожнина фолікула запов-

177

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

Рис. 69. Щитоподібна залоза: зріз щитоподібної залози коня.

Позначення: 1. Фолікул. 2. Колоїд. 3. Інтерфолікулярні острівці. 4. Міжфолікулярна тканина. 5. Артерія.

Препарат 66. Надниркова залоза: зріз надниркової залози коня (рис. 70).

На препараті — зріз надниркової залози коня, зафарбований еозином та гематоксиліном.

При малому збільшенні за характером та інтенсивністю забарвлення розрізняємо кіркову та мозкову речовини, а також розташовану на поверхні капсулу. У кірковій речовині рядки призматичних клітин утворюють звивини у вигляді дуг, тому

178

нена колоїдно-білковою речовиною, забарвленою еозином у рожевий колір. У колоїді міститься тироглобулін.

При великому збільшенні видно фолікули, заповнені колоїдом, і міжфолікулярну тканину, багату на кровоносні та лімфатичні судини, а також скупчення епітеліальних клітин.

Замалювати препарат при великому збільшенні — об. 40, ок. 7. Показати контури фолікулів, епітеліальну будову їхніх стінок, заштрихувати колоїд, і між фолікулами показати міжфолікулярну сполучну тканину із судинами та інтерфоліку-лярними острівцями (рис. 69).

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

ця зовнішня зона називається дуговою. У напрямі до глибини органа клітини стають нижчими і утворюють ряди, поміж яких також вертикально розміщені капіляри. Ця зона називається пучковою. У самій глибині кіркової речовини ряди клітин епітелію та капіляри розташовані у різних напрямах, унаслідок чого і ті, й інші утворюють сітки, тому ця зона називається сітчастою. Між кірковою та мозковою речовинами різкої межі немає. Мозкова речовина складається з більш інтенсивно забарвлених клітин, між якими проходять синусоїдні капіляри.

Під великим збільшенням розглянути клітини всіх зон кіркової та мозкової речовин. Дугова зона утворена призматичної форми епітеліальними клітинами. У пучковій зоні клітини — полігональні, з пінистою структурою цитоплазми — спонгіоцити, тому що ліпоїдні включення розчинились під час виготовлення препарату. Найдрібніші клітини містяться в тяжах сітчастої зони.

Препарат замалювати при малому збільшенні — об. 8, ок. 10. Спочатку намалювати ряди клітин у вигляді клубків, дуг, пучків, сіток, вказавши відмінні прикмети кожної зони (рис. 70).

Рис. 70. Надниркова залоза: зріз надниркової залози коня.

Позначення:

1. Капсула.

2. Кіркова речовина.

3. Мозкова речовина.

4. Дугова зона.

5. Пучкова зона.

6. Сітчаста зона.

179

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

Судинна система і кровотворні органи
Предыдущая << 1 .. 48 49 50 51 52 53 < 54 > 55 56 57 58 59 60 .. 69 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed