Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.
Скачать (прямая ссылка):
3. Шматочки із тонкостінних органів (кишечник, жовчний міхур та інші) перед фіксацією повинні бути розтягнуті та закріплені нитками на картоні чи дощечці.
4. Використану фіксуючу рідину не слід використовувати повторно.
5. Фіксація краще проходить у термостаті за температури 37—40°C. Більш високе нагрівання тканин супроводжується порушенням їх структури. Слід також пам'ятати, що матеріал, який узяли під час операції, чи трупний матеріал потрібно негайно помістити в приготовлену завчасно фіксуючу рідину.
Декальцинація
Кістки фіксують за загальноприйнятими правилами, їх необхідно спеціально обробити, перш ніж різати й заливати. Цей процес називається декальцинацією, її проводять відразу ж після фіксації. Для декальцинації використовують мінеральні (азотна, соляна) та органічні (трихлороцтова, мурашина) кислоти. При використанні кислот слід постійно дотримуватися загальних правил техніки безпеки:
1. Декальцинації підлягають тоненькі й невеликі шматочки тканин (товщиною близько 0,5 см), охайно випиляні з фіксова-
7
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
8
них шматочків. Невеликі шматочки декальцинуються швидше, що крім економії часу дає можливість краще зберігати здатність тканин до фарбування, яке погіршується під впливом кислоти, і тим більше, чим тривалішою була декальцинація.
2. Об'єм декальцинуючої рідини повинен у 25—50 разів перевищувати об'єм шматочків, які декальцинуються.
3. Тканини, що декальцинуються, повинні з усіх сторін омиватися декальцинуючою рідиною. Для цього їх підвішують на нитці, закріплюючи останню корком (якщо шматочків багато, їх зав'язують у марлю або ж на дно склянки з розчином кислоти кладуть марлю чи вату і вже на них — шматочки зневап-нених тканин).
4. Декальцинуючу рідину міняють через кожні 24—48 годин і одночасно перевіряють стан декальцинації шматочків. Чим частіше міняють рідину, тим швидше проходить декальцинація. Якщо шматочок стає еластичним і м'яким, а препарувальна голка легко проходить через тканину, то декальцинація вважається закінченою.
5. Після декальцинації шматочки тканин, з метою попередження набухання та часткової нейтралізації, на 12—24 години переносять у 5%-ний розчин калійних галунів.
6. Після цього шматочки протягом 24—48 годин старанно промивають у проточній воді. Зрізи шматочків тканин, не відмитих від кислоти, не будуть фарбуватись, а при різанні їх на заморожувальному мікротомі можна зіпсувати мікротомний ніж. Об'єкти, багаті на жир, перед декальцинацією бажано знежирити, витримати кілька днів у 96%-ному та абсолютному спиртах (краще в термостаті при температурі 37°С). Дуже важливо перед декальцинацією провести якісну фіксацію шматочків у 20%-ному формаліні.
Головною і найбільш поширеною декальцинуючою рідиною є азотна кислота, яка найчастіше застосовується у 3—5 та 10%-ній концентрації. Зуби, компактні кістки декальцинуються міцними розчинами — 10 і 15%-ним. Більш слабкі розчини азотної кислоти уповільнюють декальцинацію, що може зашкодити здатності тканин сприймати фарби. Менш міцні об'єкти (губ-
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
часті кістки) підлягають дії слабших розчинів — 3—5%. Розчини готують тільки на водопровідній воді.
Ознайомлення з будовою та роботою мікротомів різних типів
Різання на заморожувальному мікротомі
Мікротоми дають товщину зрізу від 5 до 25 мкм. Якщо гістозрізи є товщими, то вони будуть дуже щільними і не пропускатимуть світлової хвилі. Мікротоми бувають: заморожу-вальні та санні.
До санних мікротомів належать ті, в яких об'єктотримач вільно рухається в санках. Головними складовими частинами санного мікротома є станина (корпус), мікрометричний гвинт, об'єктотримач з основою, повзун із затискачем для бритви.
Заморожувальні мікротоми із селеновим випрямлячем працюють за типом біметалевої пластинки, яка нагрівається, а система при цьому охолоджується (див. додаток рис. 1).
Основним елементом мікротома є ріжуча частина леза. Якщо на ній є зазубрини, гістопрепарати будуть неякісними. Підготовка леза проходить шляхом правки бритви на матеріалі, який має коефіцієнт вищої міцності. Він залежить від металу, з якого зроблено лезо (сталь високого гатунку). Спочатку лезо правлять на мармурових і гранітних дисках. Така правка називається грубою. Після точіння на камені виконують правку ножа на ремені. Для правки користуються ременем із повстяною підкладкою, натягнутим на дерев'яній колодці.
Ремінь змащують спеціальною абразивною маззю (суміш вазеліну з дрібним абразивом). Ніж при правці ведеться спинкою вперед, починаючи від ручки, і таким же рухом, як і при точінні ножа. Поворот в інший бік роблять обов'язково через спинку ножа. Після цього використовують різні абразивні пасти для тонкої правки.
Заморожувальний мікротом щільно фіксують до краю стола. Перед роботою кожного разу необхідно перевіряти якість
9
*Цитологія, гістологія, ембріологія *
10
прикріплення мікротома до столу. Балон із вуглекислим газом встановлюють зліва від мікротома.
На заморожувальному мікротомі найчастіше ріжуть тканини, зафіксовані у формаліні (зразу ж після фіксації та промивки у воді), рідше — після спиртової фіксації (після промивки у воді), а також ті, які заливають у желатину.
