Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Новак В.П. -> "Цитологія, гістологія, ембріологія" -> 22

Цитологія, гістологія, ембріологія - Новак В.П.

Новак В.П., Мельниченко А.П. Цитологія, гістологія, ембріологія: Учебное пособие — Біла Церква, 2005. — 256 c.
Скачать (прямая ссылка): citologiya-2005.pdf
Предыдущая << 1 .. 16 17 18 19 20 21 < 22 > 23 24 25 26 27 28 .. 69 >> Следующая


Гаструла. В амфібій гаструляція починається із вгинання клітин, що лежать на межі між різними за кольором анімальною та вегетативною частинами бластули — в тому місці, де був сірий півмісяць.

У результаті утворюється бластопор у вигляді невеликої за-зубринки, розташованої паралельно до екватора. У подальшому бластопор стає все глибшим і довшим, набуває форми щілини, його кінці захоплюють зародок і на протилежному боці замикаються. Таким чином, щілина перетворюється в кільцеподібну складку. У процесі подальшого заглиблення цей жолобок, що відмежовує анімальну (темну) і вегетативну (світлу) частини яйцеклітини, перетворюється в кільцеподібний бластопор. Ріст бластопора продовжується, особливо біля дорсальної губи, тобто тієї частини складки, яка знаходиться на боці сірого півмісяця, у результаті чого дорсальна губа наповзає на вегетативну частину зародка. Тому темна частина його збільшується, а світла — зменшується, від якої зрештою залишається невелика пляма — жовткова пробка, яка являє собою найбільш багаті жовтком клітини вегетативного полюса, ще не вкриті темними клітинами. Разом з цим, зародок набуває вигляду темної кульки, оскільки він укритий ектодермою із пігментованих клітин, які утворилися з анімальної частини яйцеклітини. Світлі клітини вегетативної частини розміщуються всередині зародка у складі ектодерми, і лише в одному місці їх видно зовні у вигляді жовткової пробки.

Таким чином, в амфібій гаструляція також починається з інвагінації, але це не призводить до утворення двошарового за-

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

родка через великий об'єм багатого на жовток дна бластули. Під час гаструляції за рахунок інтенсивного розмноження клітин анімального полюса, особливо верхньої губи бластопора, відбувається обростання жовтка, або епіболія.

У зв'язку з розташуванням у бластодермі амфібій кількох рядів клітин, такими ж багаторядними стають ектодерма і ентодерма. Окрім того, деякий час ще зберігається бластоцель, яка існує одночасно з гастроцеллю, відокремлюючись від неї тонким шаром ентодерми. Після цього перегородка проривається, і бла-стоцель зливається із гастроцеллю в одну порожнину.

Хордула. Утворення нервової трубки в зародка амфібії відбувається також із ектодерми і відрізняється від ланцетника тільки зовнішнім виглядом цього зародка. Передній кінець нервової трубки розширюється й утворює мозкові пухирі, що перетворюються в головний мозок. При замиканні бластопора також утворюється нервово-кишковий канал.

Зачаток хорди і мезодерми в амфібій розташовується під нервовою трубкою і спочатку являє собою верхню і бокові губи бластопора, які, вгинаючись усередину бластоцелі, входять до складу ектодерми, а потім до складу покрівлі первинної кишки. Від цього зачатка досить рано відокремлюється хорда, від якої поміж ектодермою розростається мезодерма. Слід зазначити, що клітини хорди багаті великими вакуолями, чим нагадують рослинні клітини, і мають високий внутрішньоклітинний тиск, або тургор, що й визначає її функцію як опорної тканини.

На стадії хордули, точніше на початку її утворення, від мезодерми відщеплюються вільні клітини, які мають зірчасту форму, і проникають у щілини між листами, що є залишками бластоцелі. Зв'язуючись між собою своїми відростками, вони утворюють нову тканину, що має сітчасту структуру, яка різко відрізняється від перших трьох зародкових листків формою своїх клітин. Ця тканина, що утворюється із мезодерми, а іноді й раніше (з того матеріалу, що перетворився в мезодерму), називається мезенхімою. Невелика кількість мезенхіми може утворитися й з інших зародкових листків.

67

*Цитологія, гістологія, ембріологія *

68

Сегментація та диференціація мезодерми

На зовнішній поверхні парієтального листка мезодерми з'являються поздовжні заглиблення у вигляді жолобка, який поділяє мезодермальні мішки на дорсальну та вентральну мезодерму. Дорсальна мезодерма сегментується, тобто розділяється поперечними борознами на послідовно розміщені частини — сегменти, чи метамери, які характеризуються схожістю своєї будови. Вони називаються сомітами, оскільки є матеріалом для утворення власного тіла (сома — тіло) — шкіри, м'язів та скелета.

Латеральна стінка соміта називається дерматом. Вона є джерелом утворення великої кількості мезенхіми, з якої формується глибокий шар шкіри чи дерми, побудований із сполучної тканини. У медіальній частині соміта також утворюється багато мезенхіми. Цю частину, що має вигляд відростка, розміщеного між хордою та нервовою трубкою, називають склерото-мом, оскільки він дає матеріал для утворення тільки хребців скелета, що закладаються у вигляді мезенхімних кілець навколо хорди. Меридіанна сітка соміта із передніми його частинами має найбільший розмір і швидко росте. Це — міотом, із якого утворюється скелетна мускулатура. Через деякий час дерматом, склеротом та міотом повністю відділяються один від одного.

Вентральна мезодерма не сегментується. У результаті заглиблення поздовжнього жолобка вона все більше відокремлюється від дорсальної мезодерми. Деякий час вона залишається зв'язаною з сомітами за допомогою сегментних ніжок, або нефрогонадотомів, що є матеріалом для розвитку нирки, але потім вони розриваються. Вентральна мезодерма називається також спланхнотомом. Вона, відокремившись від дорсальної, має вигляд мішків, порожнина яких є вторинною порожниною тіла, і згодом перетворюється в серозні оболонки.
Предыдущая << 1 .. 16 17 18 19 20 21 < 22 > 23 24 25 26 27 28 .. 69 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed